ПРИДЕ́РЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИДЕ́РЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Злегка держатися (у 1 знач.) за кого-, що-небудь. Хведір.. почав танцювати, придержуючись руками за перила (Мирний, V, 1955, 216).
2. тільки недок., чого, перен. Те саме, що дотри́муватися 3. Балабушиха, придержуючись вищого тону, не звеліла справляти сільського бучного весілля з музиками й танцями (Н.-Лев., III, 1956, 251); Належав [староста] до тих заможніших та практичніших господарів, котрі вважали ліпшим бодай про око придержуватися православ’я (Фр., II, 1950, 149); Наскільки пригадую собі, ми, здається, умовились з Вами, що порядок книжки такий.. Значить, будемо придержуватись того порядку (Коцюб.. III, 1956, 384).
3. тільки недок. Пас. до приде́ржувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 605.