ПРИДУ́ХА, и, ж. Кисневий голод (звичайно у риб внаслідок замерзання води, забруднення її і т. ін. Від придухи гинула риба на Пслі (Гончар, II, 1959, 163) // Загибель риб та ін. водяних тварин внаслідок нестачі кисню.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 608.