ПРИЖИ́ВЛЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. приживи́тися. Успішними були, мабуть, досліди Габерера, який, пересаджуючи надниркові залози в нирки, в половині всіх випадків мав приживлення (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 99); Через два тижні після окулірування перевіряють приживлення вічок і ослаблюють обв’язку (Колг. Укр., 7, 1958, 36); Щоб забезпечити приживлення саджанців і добрий дальший ріст садозахисних насаджень, садити їх треба з додержанням вимог високої агротехніки (Колг. Укр., 9, 1956, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 611.