ПРИЖИ́ВЛЮВАНІСТЬ, ності, ж. Здатність приживлюватися і результат її вияву. Якість садіння суниць та їх приживлюваність значною мірою залежить від кількості води на одну рослину (Хлібороб Укр., 8, 1969, 23); Запровадивши намочування вічок в цукровому розчині, його бригада щороку забезпечує майже повну приживлюваність щеплень (Рад. Укр., 18.V 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 611.