ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЗВО́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що пригоща́тися. Пий, душе, скільки хоч, призволяйся усмак! А любив він гарненько поїсти… (Граб., І, 1959, 173); [Євгенія:] Ну, все готове. Сідайте, призволяйтесь, будь ласка (Коч., II, 1956, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 615.