ПРИЗЕ́МОК, мка, ч., розм. Людина невисокого зросту і кремезна. Не знаю от, як вам доводилось — яких бачити дяків по селах, а мені то все траплялося, що як дяк, то й приземок (Вовчок, VI, 1956, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 616.