ПРИКИСА́ТИ, а́є, недок., ПРИКИ́СНУТИ, не; мин. ч. прики́с, ла, ло; док., розм. Починати скисати. Не винесла молока, а воно вже й прикисло (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 635.