ПРИКОРДО́ННЯ, я, с., розм. Територія, розташована біля кордону, вздовж кордону. В штабі на Бугові Жолкевському негайно сповістили про якихось непевних людей, що блукають на шляхах прикордоння (Ле, Україна, 1940, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 643.