ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся і ПРИЛА́СТИТИСЯ, а́щуся, а́стишся, док., розм.
1. Ніжно горнутися до кого-небудь; пеститися. Хлопчик прилащився до тата.
2. Тулячись до кого-небудь, виявляти прив’язаність (про тварин). На подвір’я вибіг їм назустріч чорний песик. На Ганну він глянув трошки недовірливо, а до Торбича прилащувався (Томч., Закарп. опов., 1953, 269).
3. Те саме, що підле́щуватися 1. Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого, — То вже така дурниця світова (Гл., Вибр., 1951, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 656.