ПРИЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж., діал. Властивість за знач. прилю́бний; пристрасть. У шевців є прилюбність до гарних чобіт: вони усі поважають чоботи більш од усього на світі (Н.-Лев., III, 1956, 388)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 662.