ПРИМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мни. ч. до прима́зати 1. — І до чого ж жінки розледачіли! Зокола хати не примазані, аж соромно! (Рудь, Гомін.., 1959, 48); Чорне густе волосся на голові було примазане, аж лисніло (Н.-Лев., І, 1956, 467).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 664.