ПРИМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примасти́ти. Руда борідка Лантуха, благообразно примащене оливою волосся робили його схожим на пономаря (Руд., Остання шабля, 1959, 42); * У порівн. Шапки на людині не було, волосся обліпило голову, як примащене (Смолич, Ми разом.., 1950, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 667.