ПРИМЕРХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до примерха́ти. Я на шляхах війни не раз вдивлявся В останні іскри золотих зірок, Неначе в примерхаючий жарок, Що звільна сивим попелом вкривався (Перв., II, 1958, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 669.