ПРИМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся, док., діал. Те саме, що примогти́. — Приніс я тобі грошенят крихту: п’ять карбованців.. — Спасибі, брате. Не знаю, коли вже я приможуся тобі вернути (Вовчок, І, 1955, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 679.