ПРИМОРО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРИМОРО́ЗИТИСЯ, о́жуся, о́зишся, док.
1. Пошкоджуватися морозом; обморожуватися злегка. На обличчі Андрія.. побачив [технік] білі острівки, набрав у руку снігу і допоміг відтерти щоки, щоб не приморозились (Чорн., Красиві люди, 1961, 52).
2. Сковуватися морозом; замерзати. Намочений, він [пісок] приморожувався, твердий, побережанський, як лоб, стелився рівним шляхом поміж осокорами (Ле, Ю. Кудря, 1956, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 680.