ПРИ́МОРОЗЬ, і, ж. Схожий на іній снігоподібний осад, що утворюється в туманну морозну погоду на гілках дерев. Ще скрізь.. на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи (Вовчок, VI, 1956, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 680.