ПРИМО́СТКА, и, ж., діал. Примістка. Варвара легко підняла своє велике тіло й тепер уже сиділа.. в кутку сіней на широкій примостці, що правила їй за ліжко (Перв., Дикий мед, 1963, 14); Марина схилилася над примосткою, аж припала до неї, підвелася, й знову задумливо зосередилася над дитиною (Епік, Тв., 1958, 543); — Он яка твань на вулиці! — То твань посередині, а на примостках людей багато гуляє (Мирний, III, 1954, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 680.