Що oзначає слово - "примощуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРИМО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, о́стишся, док., розм. 1. Займати місце, стаючи, сідаючи, лягаючи і т. ін. Алі виймав свою зурну, ..примощувався під кав’ярнею.. і розмовляв з рідним краєм (Коцюб., І, 1955, 395); Мармура сідає на лавку і дивиться у вікно наперед паровоза, а Іван примощується біля нього (Чорн., Визволення, 1949, 78); Молодиці сиділи на призьбі.. Зінька пішла до їх і примостилася на камені, котрий лежав біля самісінького порога (Н.-Лев., VI, 1966, 320); В садку на зеленій гілці примостився голосний соловей і щирим співом своїм вабив до себе свою коханку (Л. Янов., І, 1959, 33); // Влаштовуватися на чому-небудь якимсь способом, перев. вигідно. Балабуха підвів гордо голову, закинув ногу на ногу, обперся ліктем об стіл і примостився в академічній позі (Н.-Лев., III, 1956, 17); // Займати якесь приміщення. Там, у тій каплиці, примостилася полкова музика, і її зичний поклик та голосні заводи розходилися по всьому садку (Мирний, III, 1954, 261); Окремо в фанерній прибудові примостився начальник управління (Чаб., Тече вода.., 1961, 34).

2. Збираючись виконувати що-небудь, відповідно прилаштовуватися. Надіває [Храпко] окуляри, бере перо, папір, примощується писати (Мирний, V, 1955, 175); Антон знайшов сокиру і біля порога примостився стругати дерев’яні кілочки, щоб ними скріпити метр (Чорн., Потік.., 1956, 253); // Починати робити що-небудь; заходитися. Удруге знов примощується мати Чайченка добрить: «а моторний, а розумний, а славний» (Вовчок, І, 1955, 201).

3. до кого — чого. Приєднуватися до якогось товариства. Товстий крамар і гнилозубий чоловік.. примостилися до гурту (Мирний, III, 1954, 92); // до кого, розм. Зав’язувати близькі стосунки з ким-небудь. [Д е м’ я н:] Побий мене бог, правда! Я, брат, і сам хотів до неї примоститься, та як почув, що тебе любить, охота одпала (К.-Карий, І, 1960, 268).

4. Влаштовуватися жити, працювати де-небудь. Нігде мені примоститься з дитиною (Барв., Опов.., 1902, 98).

5. тільки док. Бути розташованим біля чого-небудь, десь. Колісник, узявши Наташу за руку, повів її через увесь вокзал у ті таємні хатні закапелки, котрі примостилися обік його (Мирний, III, 1954, 273); Хутір Вишневий — двадцять п’ять хат — примостився в голому степу кілометрів за п’ятнадцять від Троянівки (Тют., Вир, 1964, 173); Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку — довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Дссняк, II, 1955, 468); Сміх виколихує на обличчі Люби химерні ямочки, що примостились не на щоках, а нижче куточків уст (Стельмах, І, 1962, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 681.