ПРИМРУ́ЖЕНО. Присл. до примру́жений 2. Отець Христофор одійшов з молотком в руці аж до дверей, і звідти ще раз примружено подивився [на портрет]: — О! отепер вже якраз. Дуже добре (Тич., І, 1957, 246); Він був замислений, примружено дивлячись у сліпучу далечінь, в якій все тремтіло і переливалося (Кочура, Зол. грамота, 1960, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 681.