ПРИМІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМІСТИ́ТИСЯ, щу́ся, і́стишся, док.
1. Займати якесь місце, сідати або ставати де-небудь. Молодь почала, танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (Мак., Вибр., 1954, 241); Позаду батьків — з прапором у руці, правда, ще завинутим — примістився Андрій Іванов (Смолич, Мир.., 1958, 54).
2. Влаштовуватися на ніч або поселятися де-небудь. Перші українські емігранти поселювались у Західній Канаді на преріях — цілинних землях.. Зводили сякі-такі курені і приміщувалися в них.. до кращих часів (Вітч., 3, 1961, 146); Якби п. Квітці було де приміститись в Чернівцях не в готелі, то приїхали б ми обоє разом (Л. Укр., V, 1956, 368); Та хата взимі стояла звичайно порожня, бо стара мадярка воліла на зиму приміститися у чужій теплішій хаті (Мак., Вибр.. 1954, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 677.