ПРИМІ́ЩЕННЯ, я, с.
1. Будівля, квартира чи окрема кімната, в якій поміщається хто-, що-небудь, яка використовується для чогось. Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наукл.., 12, 1957, 5); 8 вересня. Засідання виконкому. Питання: ..г) підготовка приміщень для зимівлі худоби й забезпечення худоби кормами (Вишня, І, 1956. 359); Звуки оркестру рвуться в повітрі, як шрапнель. Приміщення тиру гримить оплесками (Донч., II, 1956, 311); Жив він, як і всі сімейні робітники, в невеличкім будиночку, що ділився на два приміщення (Досв., Вибр., 1959, 310); До чого ж просторе приміщення — операційна. І скільки тут світла! (Шовк., Людина.., 1962, 360).
2. рідко. Дія за знач. приміща́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 677.