ПРИНЦ, а, ч. Титул члена королівської родини або можновладного князя в Західній Європі, а також особа, що має цей титул. Коли Уельський принц зійшов на батьків трон, Він, як наказує традиції закон, Перед підданцями промову мав поважну (Рильський, І, 1960, 233); Розіслав тоді граф людей по світу скликати гостей на весілля своєї доньки, яку посватав заморський принц (Казки Буковини.., 1968, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 693.