ПРИНЦИПА́Л, а, ч. 1. заст. Хазяїн, начальник. Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (Тулуб, Людолови, II, 1957, 479).
2. ірон. Про керівника якого-небудь підприємства, установи. Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кукулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (Загреб., День.., 1964, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 694.