ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док.
1. тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого-небудь); // Пригоряти (про страву).. А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (Фр., X, 1954, 203).
2. Діставати загар, почервоніння шкіри (від сонця, вітру).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 700.