ПРИПАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. припасува́ти. Тепер на пункті організована централізована розточка і припасування підшипників за еталонами на всі розміри шийок осей (Роб. газ., 29.I 1965, 2); Вінці зрубу [комори] робили не з суцільних колод, а з пластин або з пиляних брусів, що сприяло ретельності врубок і припасуванню вінців зрубу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 701.