Що oзначає слово - "припинятися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРИПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИПИНИ́ТИСЯ, пиню́ся, пи́нишся, док.

1. Переставати йти, бігти. [Прісцілла:] Ні, краще піду сама.. (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Л. Укр., II, 1951, 388); Помітивши Бранка здалеку, вона з ким би з своїх не йшла, припинялась біля найближчої вітрини, спиною до вулиці, й так перечікувала, поки він минав її (Вільде, Сестри.., 1958, 514); Бачимо його, а він нас ще не бачить — співає. Катря припинилася (Вовчок, І, 1955, 203); Водночас із Надією, тільки трохи віддалік, теж припинилися двоє (Баш, На.. дорозі, 1967, 95); * Образно. Багато її товаришів та подруг розійшлися по світі: одні випередили її, запобігли ласки у долі, другі десь ззаду припинилися на життєвому шляху (Дн. Чайка, Тв., 1960, 44); // Переставати говорити, читати вголос; замовкати. Марта слухала і якось тихо зітхала, а я, дочитавши до половини, припинилась (Мирний, IV, 1955, 341); — Сідайте та кажіть!.. Хоч я… — припинився і так пильно на обох поглянув, — і знаю, чого ви прийшли, та все ж кажіть (Гр., II, 1963, 249); // діал. Залишатися де-небудь. Куна сьогодні.. також припинився аж до обіду дома, сидів у своїй світлиці над рахунками (Фр., II, 1950, 80).

2. Переставати переміщатися в інше місце (про повітря, газ, рідину). Струмінь води, повернутий на корму, проте одразу припинився через несправність помпи (Ю. Янов., II, 1958, 73); Припиняється доступ газу в печі; // Переставати звучати, чутися. Сход тихо загудів. Гетьманець гукнув до сходу, і гудіння припинилося (Багмут, Опов., 1959, 25); Шепіт припинився, грюкнули двері. Мабуть, баба-шептуха закінчила свою справу й пішла (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 361); // Переставати надходити з певних джерел (про постачання чим-небудь). Замовлення на ремонт радіоапаратури різко зменшилися, а далі й зовсім припинилися (Ле, Опов., 1950, 64); Якщо наші поставки на деякий час скоротяться чи й зовсім припиняться.., то хай все це вас не застане зненацька (Гончар, II, 1959, 300).

3. Переставати відбуватися (про процес, дію). Обстріл не припиняється (Гончар, III, 1959, 408); У всіх очі потьмарились, у деяких бриніли сльози. Читання припинилось (Вас., І, 1959, 169); Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (Гур., Друзі.., 1959, 23); // Переставати виявлятися або перериватися на якийсь час (про діяльність кого-, чого-небудь, зв’язок, стосунки і т. ін.). Боротьба Івана Франка проти Ватікану не припинялась у нього ніколи (Тич., III, 1957, 515); Бували, звичайно, моменти, коли взаємозв’язок болгарської літера-тури з літературою українською слабшав, проте він ніколи не припинявся (Рильський, III, 1956, 320); Кость був героєм дня, і з того часу припинилися всякі нападки на нього (Донч., І, 1956, 54); // у сполуч. із сл. справа. Відкладатися або залишатися без завершення. Я йому одповів, що після смерті Дмитрієва справа про це діло якось сама собою припинилась (Мирний, V, 1955, 425); // рідко. Переставати існувати. Поступово з радіосвисту.. вихопився людський голос: — Ні! Не припиниться буття, краща з планет, наша Батьківщино, Мати-Земле! (Довж., І, 1958, 389).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 705.