ПРИПЛЕ́СКУВАННЯ, ПРИПЛІ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. припле́скувати, приплі́скувати і звуки, утворювані цією дією. Крізь розчинені на цей час бокові двері залу почувся марш оркестру із фойє — і знову встав весь зал і ритмічними приплескуваннями в долоні проводжав.. дітей-піонерів (Тич., III, 1957, 500); Сміх, крики, похвали, припліскування товаришів заглушували його, бурили його кров, завертали йому голову (Фр., І, 1955, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 710.