ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що доставля́ти. Стара Петріїха немало здивувалася, коли побачила, що її чоловік і син припровадили якогось недужного і так страшно виглядаючого старця (Фр.,VIII, 1952, 152); Мене наново і вже в послідній раз припровадили назад з військової канцелярії сюди в в’язницю (Коб., III, 1956, 424); В автоінспекції, куди того ж вечора припровадили патрулі «Москвича», нервово ходив по кімнаті полковник середнього віку (Зар., На.. світі, 1967, 38); Він добув лляного полотна аж у Туреччині, провіз його по Середземному морю, через Італію й Швейцарію припровадив до Німеччини (Загреб., Європа 45, 1959, 152); // до чого. Те саме, що призво́дити 2. Приїхали до села.. Усі люди мов повиздихали. Се припроваджувало дячиху до злого гумору (Хотк., II, 1966, 363).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 716.