ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок в розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (Технол. різального інстр., 1959, 67); — Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економніше розкроювати листовий метал, тоді менше піде у відходи (Роб. газ., 22.І 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 718.