ПРИПУ́ХЛІСТЬ, лості, ж.
1. Стан за знач. припу́хлий 2. Тільки гнійне запалення м’яких навколозубних тканин, хвороблива припухлість лімфатичних вузлів та інші явища, які викликають сильний біль, примушують хворого звернутись до хірурга-стоматолога (Хлібороб Укр., 3, 1969, 38); Опіки І ступеня супроводжуються почервонінням і припухлістю шкіри і призводять до тимчасової непрацездатності тривалістю 2-3 дні (Лікар. експертиза.., 1958, 70).
2. Припухле місце на тілі. Щеплення віспи виконується легко і безболісно. На місці щеплення через три-чотири дні з’являється почервоніння, припухлість, потім пухирець рожево-перламутрового кольору (Веч. Київ, 29.VІІ 1957, 3); Запальна припухлість була добре помітна навіть при огляді на відстані (Соц. твар.. 3, 1956, 61); // Набрякле місце на тілі. Тобиш спантеличено подивився Чаброву в сірі аж блакитні і ясні з одсвіту снігу очі в мереживі зморщок і припухлостей (Хор., Місто.., 1962, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 719.