ПРИРОБІ́ТОК, тку, ч. Додатковий заробіток. Для Івана Корнійовича було ясно, що син живе не на свої шістсот, що він має ще приробіток поверх того (Сенч., Опов., 1959, 110); За існуючих умов оплати заробіток робітника-відрядника складається, в основному, з трьох частин: оплати за тарифом, премії і відрядного приробітку за перевиконання норм (Ком. Укр., 11, 1965, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 723.