ПРИСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присвяти́ти. Наше мистецтво — це мистецтво, присвячене красивій і здоровій людині, людині-творцеві, людині-працівникові (Рильський, IX, 1962, 165); Геніальний твір К. Маркса «Капітал» присвячений теоретичному аналізу закономірностей виникнення, розвитку і загибелі капіталістичного ладу (Ком. Укр., 6, 1966, 19); [Аркадій:] Завтра в газеті буде твій портрет і цілі сторінки, присвячені проектові (Корн., І, 1955, 94); // присвя́чено, безос. присудк. сл. Один з найбільших розділів нової експозиції [виставки] присвячено показові досягнень учених України, їх внескові у розвиток науково-технічного прогресу (Рад, Укр., 13.III 1971, 4); Немало сторінок у творах В. І. Леніна присвячено охороні природних багатств (Знання.., 12, 1969, 3).
◊ Присвя́чений па́м’яті див. па́м’ять.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 15.