ПРИСИ́ПАТИСЯ див. присипа́тися.
ПРИСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИСИ́ПАТИСЯ, си́плюся, си́плешся; мн. приси́плються; док.
1. Покриватися тонким шаром чого-небудь сипкого. * Образно. — Не вдавайся у тугу, — каже Назар.. — А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись (Вовчок, І, 1955, 138).
2. тільки недок. Пас. до присипа́ти1. На каналах з більш пологими відкосами.. можна застосовувати поверхневий спосіб осолонцювання. При цьому розсіяна по поверхні сіль не присипається землею, а тільки добре перемішується з нею (Наука.., 2, 1958, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 17.