ПРИСКІ́ПЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Абстр. ім. до прискі́пливий. Коли людина рветься за місто, вона починає з особливою пильністю і прискіпливістю придивлятися до всього, що її оточує (Загреб., День.., 1964, 291); Микола тут проявив такі знання і таку прискіпливість, що всі відразу визнали його за майстра своєї справи (Збан., Курил. о-ви, 1963, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 22.