ПРИСЛО́НЕНИЙ1, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прислони́ти1. Усі столи і крісла були прислонені прекрасними покривалами (Кобр., Вибр., 1954, 97).
ПРИСЛО́НЕНИЙ2, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прислони́ти2. Хатинка господаря Вільгельма Анзорге.. До стіни прислонена в’язка пруття (Л. Укр., IV, 1954, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 24.