ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (Ільч., Серце жде, 1939, 417).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 25.