ПРИСЛУ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до прислу́жник 1. Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., II, 1956, 446); [Сабіна:] Нехай звелить мій пан мені крутити жорна, кіз доїти, носити воду, — все те буде легше, аніж прислужницею бути в пані (Л. Укр., III, 1952, 168); Невгамовна Параска спозаранку розсилала всюди слуг та прислужниць — шукати дурноверхого шляхтича (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 25.