ПРИСО́СОК, ска, ч. Особливе утворення у рослин-паразитів та у деяких тваринних організмів для всмоктування поживних речовин або для присмоктування до чого-небудь. У безхвостих земноводних, що живуть на деревах, на пальцях розвинулися спеціальні присоски у вигляді дисків, багаті на лімфатичні судини та слизові залози (Визначник земноводних.., 1955, 9); Порівняно рідко можна спостерігати на рослинах поверхневу грибницю, що паразитує на рослині з допомогою особливих присосків (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 11); Щупальця восьминога.. мають один або два ряди присосків, оточених роговими гачечками (Наука.., 5, 1965, 17); Рудобої розбивали дірчасту руду з чудернацькими відростками, що дивовижно нагадували присоски скам’янілого спрута (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 30.