ПРИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. приста́влять; док., перех.
1. Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось. Двері од пекарні забив я.., на стінку прибив килимок, а до нього приставив залізне ліжко (Коцюб., І, 1955, 145); Приставивши до стіни велосипеда, Сергій зайшов у олійницю (Мушк., Чорний хліб, 1960, 102); — З плеча! — скомандував полковник Дубл, і тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з пліч і приставили їх до ноги (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 427); // Притуляти одним кінцем до стіни, дверей і т. ін.; ставити похило, під кутом до чого-небудь. Люди приставляли до стін риштовання, приставляли драбини (Н.-Лев., IV, 1956, 36); Платон пригадує, що у них вдома ніколи не було замка, до дверей приставляли коромисло — знак, що в хаті нікого нема (Зар., На.. світі, 1967, 83); Тихо підійшли [опришки] до муру і приставили драбину (Гжицький, Опришки, 1962, 226); // Наближаючи, прикладати що-небудь до чогось. — На, молодице, напийся води, — сказала одна баба, приставляючи тикву з водою Василині до губів (Н.-Лев., II, 1956, 92); — Отут ми її і примантачимо, як каже батько, — сказав він, приставляючи до стіни полицю, щоб намітити, де заганяти цвяхи (Коп., Земля.., 1957, 191); [Гільзиха (пильно прислухалась, приставивши руку до вуха):] Та відчепіться геть (Л. Укр., IV, 1954, 255); — Дихайте, — сказав Щорс, — приставивши, лікарську трубку до широкої полковничої спини (Довж., І, 1958, 172); // Ставити у певному місці, поруч, навпроти, біля кого-, чого-небудь і т. ін., присувати до когось, чогось (перев. про меблі). Гості без усяких церемоній і.. запросин самі приставляли собі крісла, сідали, де кому було до вподоби (Фр., VII, 1951, 105); Дмитренко.. опустився за стіл на лаву. Чіпка приставив з другого боку ослінчика, сів навпроти гостя (Мирний, І, 1949, 375); Я настояла, щоб Василь Іванович знову ліг — це необхідно при лікуванні грипу, а сама приставила до нього стілець і сіла (Гур., Осок. Друзі, 1946, 54); // Ставити біля вогню, наближати, присувати до вогню, до жару (посуд з водою, стравою). Мати все заходжувалась варити вечерю. Підпаливши трусок в печі, вона приставляла до огню чавун (Н.-Лев., VI, 1966, 301); Чайчиха після своєї молитви метнулася до печі, охаючи, розвела вогонь, приставила горшки з водою (Стельмах, І, 1962, 210).
Приставля́ти (приста́вити) окрі́п (кулі́ш, стра́ву і т. ін.); Приставля́ти (приста́вити) на обі́д (вече́рю і т. ін.); Приставля́ти (приста́вити) обі́дати (вече́ряти і т. ін.) — кип’ятити воду або варити страву в печі. Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, — і почала розпалювати в печі та приставляти куліш (Л. Укр., III, 1952, 563); Увечері дівчина хутенько затопила піч, приставила окропу, нагріла трохи, повиливала в корито, борошенця туди всипала й замішала (Укр.. казки, 1951, 335); Встану вдосвіта, запалю в печі, приставлю страву… Ет, яке там вариво (Коцюб., І, 1955, 45); Приставить [Маруся] обідати, то або у нетоплену піч, або забуде чого положити, або усе у неї перекипить, що й їсти не можна (Кв.-Осн., II, 1956, 78).
◊ Приста́вити до сті́нки (стіни́) — розстріляти. — Чудні ви люди, добродії. По-вашому, краще було б, щоб нашого батька разом з усіма схопили та приставили до стінки? (Речм., Весн. грози, 1961, 57); Приставля́ти (приста́вити) до гане́бного стовпа́ — те саме, що Прико́вувати (прикува́ти) до гане́бного стовпа́ (див. гане́бний). —Весь світ таврує і приставляє до ганебного стовпа агресорів… — казав промовець (Збан., Мор. чайка, 1957, 157).
2. Приробляти, пришивати що-небудь, лагодячи, збільшуючи, оновлюючи і т. ін. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена] до старих уликів (Н.-Лев., III, 1956, 211); Пристав нові дверці до старої лазеньки (Номис, 1864, № 13295); // Прибудовувати до чогось. Він приставив до старого дому дві кімнати (Н.-Лев., III, 1956, 207).
3. Доставляти, приносячи або привозячи що-небудь кудись, комусь. [Пилип:] Написано, щоб.. по скількось там ховрахів ловили та приставляли до волості… (Кроп., II, 1958, 11); Мешканці тих околиць користувались для кухні виключно «кляшторною» водою, яку їм приставляли професійні водовози, і водоноси (Вільде, Сестри.., 1958, 516); Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись (Гл., Вибр., 1951, 10); — Добре, я дам три карбованці, — обізвався чоловік, — але мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (Коцюб., І, 1955, 79); Сила лісу лежала у штабелях, не встигали його вивозити залізницею, а Гелка вже мав суворий наказ приставити з верховини ще більше лісу (Мур., Бук. повість, 1959, 177); // Постачати що-небудь комусь, забезпечувати чим-небудь когось. Підпільники-більшовики з тютюнової фабрики Попових приставляли обгортки до підпільної друкарні в необмеженій кількості (Смолич, V, 1959, 384); Антін Андрійович вирядив гінців.. з наказом приставити до Коша осетрових баликів, визиги, ікри та іншої рибної продукції (Добр., Очак. розмир, 1965, 407); // Доставляти кого-небудь кудись під наглядом, у супроводі когось. [Двірник:] Щодо революціонерів, то я їх так бачу, вдень. Навчився пізнавати. Звелено таких в участок приставляти (Сміл., Черв. троянда, 1955, 94); Староста коломийський дізнався про мій побут і наказав жандармам приставити мене до Коломиї, а що у мене не було грошей на підводу, то жандарм, ще хворого, в літню спеку погнав мене туди, пішком (Фр., І, 1955, 18); Попрощавсь і пішов собі [цар] додому. Зараз же звелів, щоб розшукати і приставити йому Семена Палія (Укр.. казки, легенди.., 1957, 244); // Транспортувати кого-, що-небудь до місця призначення. Карета швидкої допомоги приставила мене до хірургічної лікарні (Смолич, VI, 1959, 21).
4. тільки, док. Призначити кого-небудь для виконання якоїсь роботи, служби, для догляду за ким-небудь, допомоги комусь. Приставили мене, спасибі їм, до церкви дзвонарем, і от сорок сім літ дзвоню (Морд., І, 1958, 61); Почав Саіб підростати. Цариця приставила до його Гаруна-пашу, щоб він доглядав сина і виглядів, виховав його на раджу (Н.-Лев., IV, 1956, 15); — Таке нікудишнє воно: ні пастух у полі, ні полільник у городі, ні помічниця в домі.. До якої ж тебе роботи приставити? — задумався [Шолом’як] (Стельмах, І, 1962, 344); Іван Тимофійович вгадав його нахили, приставив до живого любимого діла (Гончар, Таврія, 1952, 244); // з інфін. Доручити кому-небудь якусь роботу, завдання і т. ін. Баба Зінька приставила готувати обід молодиць, котрі добре знали куховарську справу (Н.-Лев., VI, 1966, 368); — Не плачте, панно, — просила [Анничка] тихо, — ніхто вам нічого злого не зробить. Ось мене приставив отаман прислужувати вам (Гжицький, Опришки, 1962, 55); // Призначити кого-небудь для нагляду, охорони, супроводу і т. ін. — Як буду йти до голосування, приставте до мене хлопа з булавою (Март., Тв., 1954, 186); Хто хоче пасти і берегти свою отару, нехай її боронить, хай приставить собак і пастухів (Л. Укр., І, 1951, 169); Тут, у брудному заїзді, Павла поклали до окремої кімнати, з загратованим віконцем, приставивши до нього двох жандармів (Кучер, Голод, 1961, 344).
5. діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось. Опанас.. приставляв з себе такого бідного, що ні за що й другу коняку купити (Григ., Вибр., 1959, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 36.