ПРИСТОСО́ВНІСТЬ, ності, ж. Здатність пристосовуватися до навколишнього середовища, до певних умов і т. ін. Аналіз релігійного руху на Україні [у 20-ті роки] свідчить про оформлення дрібнобуржуазної ідеології, і зокрема сектантства, про значну пристосовність релігійних, організацій, про використання ними віруючих мас у своїх інтересах (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 305).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 41.