ПРИСТОСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Робити що-небудь придатним для використання з певною метою, в певних умовах. Замість башти на ньому [танку] ребриста здіймається щось схоже на кран… Це хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя, ..скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран (Гончар, Тронка, 1963, 184); Бронко застає Олексу коло дверей. Схопившись за штахети хвіртки, яку старий Завадка пристосував для того, щоб кури не забігали до сіней, Олекса важко дихав (Вільде, Сестри.., 1958, 89); Практика показала, що пристосувати для збирання гороху наявні комбайни дуже важко (Зерн. боб. культ., 1956, 40); Для друкування Гутенберг пристосував спеціальний ручний верстат, який давав змогу за допомогою гвинта рівномірно притискувати папір до набору (Іст. середніх віків, 1955, 144); // під що. Переробляти, переобладнувати що-небудь, перетворюючи в щось інше. Один із старих корівників пристосовуємо під телятник (Колг. Укр., 9, 1956, 26); Перш за все спальню пристосували під вітальню модного типу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 15); // Приробляти що-небудь до чогось. Їй спало на думку пристосувати до станка невеличкий прилад, який полегшив би роботу (Донч., Дочка, 1950, 166); // Виробляючи у когось, чогось потрібні особливості, риси і т. ін., робити відповідним певним умовам, потребам тощо. Значення нервової системи полягає в тому, що вона регулює і погоджує роботу всіх органів, пристосовує їх до умов середовища, які постійно змінюються (Анат. і фізіол. люд., 1957, 158); Людина, на відміну від тварин, дедалі більше пристосовує природу до своїх потреб, а не свій організм до природного середовища (Рад. літ-во, 5, 1965, 44); // Приводити щось у відповідність із чим-небудь. Хома йшов, пристосовуючи свої кроки до кроків супутника (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 432); Казимир узяв мене під руку, і ми пристосували до єдиного ритму свій крок (Вільде, Пов. і опов., 1949, 57); // розм. Використовувати кого-небудь на якійсь роботі, примушувати чим-небудь займатися. Я.. став правим крайнім заводської футбольної команди. Робили спроби пристосувати мене спеціально для бігу, та я виявився бездарою (Ю. Янов., II, 1954, 18); // перен. Змінювати що-небудь залежно від обставин, потреб, завдань і т. ін., використовуючи з певною метою; застосовувати що-небудь для обгрунтування або виправдання своїх дій, поведінки і т. ін… ми повинні зумі ти пристосовувати свою тактику і свої найближчі завдання до особливостей кожної даної ситуації (Ленін, 31, 1973, 43); Папа Іоанн XXIII, з метою власного збагачення, фальшував християнську релігію, витлумачував її і пристосовував відповідно до своїх потреб. Він був неперевершеним гендлярем на церковній ниві (Мельн., Папи.., 1960, 39); Скільки б шляхта не говорила про демократизм, про братство і рівність, про «злоту вольность» і незалежність — всі ці чудові принципи.. вона пристосувала виключно до себе (Тулуб, Людолови, І, 1957, 24).
2. розм. Прилаштовувати, поміщати що-небудь десь. Тепер він не барився. Розвів ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Збан., Курил. о-ви, 1963, 56); Тарантас був місткий. Два чемодани Долгова стали позаду кузова, саквояж — на передній лавочці, поруч з клунком Шевченка, а Шевченків чемодан ямщик пристосував у себе в ногах, і тарантас рушив (Тулуб, В степу.., 1964, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 42.