ПРИСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пристрочи́ти. На грудях у Павла велика, пристрочена білими нитками кишеня, а над нею вишите чорною ниткою чотиризначне число (Кучер, Трудна любов, 1960, 301).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 46.