ПРИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. розм. Прилаштовувати що-небудь десь, кудись, розміщувати, розташовувати щось де-небудь. Блондин.. вже так пристроює того ролика, так пристроює (Вишня, І, 1956, 307); В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (Собко, Звич. життя, 1957, 42); Кіндрат щоліта приїздив на канікули додому і поводив себе, як панич. Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (Іщук, Вербівчани, 1961, 18).
2. ким, де, куди, розм. Влаштовувати кого-небудь на якусь посаду, квартиру і т. ін. [Кирило:] Покійний Харко за спасибі взяв та до крамниці пристроїв [Храпка] (Мирний, V, 1955, 142); — Отака вона безсовісна, — жаліється Соломія. — Я її й до професора в Києві водила, хотіла артисткою зробить, і в сільраду секретарем пристроїла… (Кучер, Трудна любов, 1960, 132); Він не хотів навіть сказати, що мав на думці пристроїти Ваську в них на квартирі (Мик., II, 1957, 100); // Видавати заміж або женити, влаштовувати родинне життя. — У вас он дочка; треба її до ума довести, треба її пристроїти (Мирний, III, 1954, 30); [Наташа:] Це ви мене хочете заміж видати? [Кряж:] Всіх вас хочу пристроїти (Зар., Антеї, 1962, 236); // Вміщати що-небудь кудись. Тут, бачите, у нас зайшла думка видати збірник пам’яті Гоголя. От би до нього і можна пристроїти «Серед степів» (Мирний, V, 1955, 408); Коли б Вам не було трудно помогти мені пристроїти хоч невелику частину видання в Одесі, я був би Вам дуже вдячний (Коцюб., III, 1956, 223).
3. військ. Те саме, що пришико́вувати.
4. діал. Прикрашати, причепурювати. * Образно. Часто Ольга.. малювала перед нею щастя материнства, ., пристроювала в найчудовніші квіти своєї уяви (Фр., II, 1950, 318); Він пристроював кождий… епізод фантастично, говорив, мов поет (Коб., II, 1956, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 46.