ПРИСТРІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИСТРІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., спец.
1. Пробними пострілами визначати відстань до об’єкта і точність попадання. Наші ще тільки пристрілювалися, як Шагайда вже передавав координати на есмінець (Кучер, Чорноморці, 1956, 508); Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць, колупають дорогу, луплять в лоб, шукають слабого місця в броні (Ю. Янов., І, 1954, 54); Німці не могли так швидко пристрілятись до цієї точки. Вони ще й засікти її не встигли (Баш, На.. дорозі, 1967, 23); Куля дзизнула зовсім низько — і її синій берет злетів з голови. Ворог таки пристрілявся (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 478).
2. тільки недок. Пас. до пристрі́лювати2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 46.