Пристрітник, ка, м.
1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126.
2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 443.
Що oзначає слово - "пристрітник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.