ПРИ́СТУПЕЦЬ, пця, ч., розм. Те саме, що схі́дець. Чорна тінь, стрибаючи через три приступці, метнулася з ганку в садок (Кач., Вибр., 1953, 278); Поїзд уже рушав, я скочив на приступці і замахав рукою (Перв., Материн.. хліб, 1960, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 49.