ПРИТА́ЄНО, присл. Нишком, затаївшись; не виявляючи себе. Діти кинули гратися і притаєно слідкували з печі за батьком (Кучер, Зол. руки, 1948, 9); Не змикалися його погрози, бо сховані були од усього світу, тож лежали й далі принишклі й притаєно вслухалися в неголосне бурмотіння внизу (Загреб., Диво, 1968, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 56.