ПРИТЕ́МНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИТЕМНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИТЕМНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.
1. Ставати трохи темнішим. Обличчя його за ці роки [війни] підсохло, притемнилось, в сіро-блакитних очах крізь здивовання і радість пробивається сум — таки, видно, горе не обминуло людини (Стельмах, Правда.., 1961, 221).
2. перен. Ставати похмурим, сумним (про очі, погляд, обличчя і т. ін.).
3. тільки недок. Пас. до прите́мнювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 59.