ПРИТИ́СНЕНИЙ, ПРИТИ́СНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притисну́ти. На підвіконні побачила [Ольга] учетверо складений, притиснений камінцем, папірець (Вільде, Сестри.., 1958, 251); Він скам’яніло стояв і дивився на гнучку постать своєї дружини, що ось-ось кинеться звіром на притиснуту до землі жертву… (Досв., Гюлле, 1961, 132); Частини 15-ої і 52-ої дивізій, які вдень просунулись було вперед, зараз знову притиснуті до самого Сиваша (Гончар, II, 1959, 426); Свіжий вітер кілька днів тримав шхуну притиснутою до хівинського берега (Тулуб, В степу.., 1964, 396).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 63.