Що oзначає слово - "притоптувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок.. ПРИТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех.

1. Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь. Дівчина, вискочивши з кабіни, притоптувала грунт чобітками (Жур., Вечір.., 1958, 178); Землю навколо рослин під час садіння добре притоптують (Озелен. колг. села, 1955, 124); Шпарко кидають [легіні] вилами [сіно], завалюють Анничку там, на вершку. Але дівча, як змійка, вивинеться в тій навалі, махне грабельками раз-два, притопче босими ногами — і знов стоїть, чекає, обскубуючи зубцями сіно внизу (Хотк., II, 1966, 341); // Натискуючи (пальцем, рукою) по поверхні чогось сипкого, ущільнювати, спресовувати його. Стояла [мати] поруч і весь час задумано дивилась на сина, — як він одрізав скибку, як потрусив її сіллю, ще й пальцем притоптав сіль, щоб не сипалась (Головко, II, 1957, 394); Степанович дістав люльку, підсипав тютюну, притоптав його великим пальцем і закурив (Юхвід, Оля, 1959, 164); // Притискуючи щось сипке, покривати ним поверхню чого-небудь. Під час роботи нігтя на пальці збив [син], треба б до лікаря, але ж у нас сам знаєш як: попільцем з цигарки притоптав, кров засохла і далі гайда… (Гончар, Тронка, 1963, 211); // Наступаючи ногами, приминати що-небудь. Притоптувати трави; * Образно. Тільки й бачив я рідний край, поки ріс, а там, як оддали у службу, так і пішов.. блукати по світу, як те перекотиполе..: котишся, котишся, поки не зупинить тебе доля або не притопче лихо (Стор., І, 1957, 75); // Наступаючи ногою (ногами), гасити що-небудь. Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (Жур., Вечір.., 1958, 349); Притоптати цигарку; // перев. док. Придавити або роздавити кого-, що-небудь (ногою, ногами). Притоптати черв’яка; // тільки док. Стерти внаслідок тривалого користування. Притоптати каблуки.

2. тільки док., перен., розм. Силою своєї влади, свого впливу і т. ін. пригнітити або принизити кого-небудь. — Ляхи.. думали, що як притопчуть козака або посполитого, то й лежатиме (П. Куліш, Вибр., 1969, 117).

3. тільки недок., чим і без додатка. Те саме, що приту́пувати. Зразу вродився веселий настрій. Деякі стали притоптувати ногами, інші вибивали такт пісні рукою на спині свого сусіда (Вас., І, 1959, 101); Він встає, витягає з-за пазухи сопілку і починає награвати, притоптуючи вовняними постолами (Чаб., Балкан. весна, 1960, 123) .

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 67.